Словарь української мови (1924)/чоловічий

by Борис Грінченко

◀ чоловічество

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чоловічий

чоловічина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чолові́чий, а, е. 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет. 230. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Левиц. I. 14. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга. Драг. 37.