Словарь української мови (1924)/чогось
| ◀ чогокати | Словарь української мови Ч чогось |
чок ▶ |
|
Чого́сь 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. I. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. НП. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. II. 23.