Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
човптися
Берлін: Українське слово, 1924

Човпти́ся, пу́ся, пе́шся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. НВолын. у. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.