Словарь української мови (1924)/човгати
| ◀ човгання | Словарь української мови Ч човгати |
човгатися ▶ |
|
Чо́вгати, гаю, єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. I. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.