Словарь української мови (1924)/чоботоробець
| ◀ чоботонько | Словарь української мови Ч чоботоробець |
чоботя ▶ |
|
Чоботоро́бець, бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло! Гн. II. 214.