Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чмирь
Берлін: Українське слово, 1924

Чмирь, рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) —ря́. Чумазый.