Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чиря
Берлін: Українське слово, 1924

Чиря́, ря́ти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.