Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чирка
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́рка, ки, ж. 1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091. 2) Чирей. Вх. Зн. 80.