Словарь української мови (1924)/чиньба
◀ чиншуватися | Словарь української мови Ч чиньба |
чинянка ▶ |
|
Чи́ньба́, би́, ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Константиногр. у. Шкурка за чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.