Словарь української мови (1924)/чиншовик
◀ чиншовий | Словарь української мови Ч чиншовик |
чиншуватися ▶ |
|
Чиншови́к, ка́, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
◀ чиншовий | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чиншовик |
чиншуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чиншовик
Борис Грінченко
1924
Чиншови́к, ка́, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.