Словарь української мови (1924)/чиноватний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чиноватний
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́новатний, а, е. 1) Чи́новатна ли́ства. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. III. 14.