Словарь української мови (1924)/чимисувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чимисувати
Берлін: Українське слово, 1924

Чимисува́ти, су́ю, єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. I. 133. (Полтав.).