Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чибрик
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́брик, ка, м. Раст. а) = Чебрець а). Шух. I. 22. б) — ди́кий. Thymus montanus. Шух. I. 22.