Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черетка
Берлін: Українське слово, 1924

Чере́тка, ки, ж. Стебель конопли? Ум. Чере́точка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила. Чуб. V. 749.