Словарь української мови (1924)/черепиця
| ◀ черепинка | Словарь української мови Ч черепиця |
черепок ▶ |
|
Черепи́ця, ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставять подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.