Словарь української мови (1924)/череп
◀ черенній зуб | Словарь української мови Ч череп |
черепанька ▶ |
|
Че́реп, па, м. 1) Черепъ. Грин. I. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.