Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черенки
Берлін: Українське слово, 1924

Черенки́, ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). См. Черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. II. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).