Словарь української мови (1924)/чередник

by Борис Грінченко

◀ чередільниця

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чередник

чередникувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чередни́к, ка́, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. Посл. Ум. Чередничо́к, чередни́ченько.