Словарь української мови (1924)/червоний

by Борис Грінченко

◀ червонастий

Словарь української мови Борис Грінченко Ч червоний

червонити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Черво́ний, а, е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум. Червоне́нький, червоне́сенький. Червоненькі черевички. Рудч. Ск. I. 16. См. Червений, черлений, челлений.