Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
червити
Берлін: Українське слово, 1924

Че́рвити, ся, влю, ся, виш, ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червит. Вх. Зн. 79.