Словарь української мови (1924)/чепуркуватий
◀ чепурка | Словарь української мови Ч чепуркуватий |
чепурний ▶ |
|
Чепуркува́тий, а, е. Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину. К. (Хата. VIII).