Словарь української мови (1924)/чепуритися
| ◀ чепурити | Словарь української мови Ч чепуритися |
чепурість ▶ |
|
Чепури́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211.
| ◀ чепурити | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чепуритися |
чепурість ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чепуритися
Борис Грінченко
1924
Чепури́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211.