Словарь української мови (1924)/чепель
◀ чепелина | Словарь української мови Ч чепель |
чепельгати ▶ |
|
Чепе́ль, ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. Чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.
◀ чепелина | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чепель |
чепельгати ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чепель
Борис Грінченко
1924
Чепе́ль, ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. Чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.