Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепати
Берлін: Українське слово, 1924

Чепа́ти, па́ю, єш, гл. 1) = Чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,