Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
ченчух
Берлін: Українське слово, 1924

Ченчу́х, ха́, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.