Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чемерка
Берлін: Українське слово, 1924

Чеме́рка, ки, ж. 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). КС. 1893. V. 279; XII. 447. Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари. Левиц. I. 410. 2) = Чамара. Гол. Од. 16.