Словарь української мови (1924)/челядник

by Борис Грінченко

◀ челядний

Словарь української мови Борис Грінченко Ч челядник

челядникувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Челя́дник, ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. II. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. Челядни́ченько.