Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чебрик
Берлін: Українське слово, 1924

Че́брик, ку, м. = Чебрець а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.