Словарь української мови (1924)/чвиркнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чвиркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Чви́ркати, каю, єш, одн. в. чви́ркнути, ну, неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.