Словарь української мови (1924)/чвиркнути
| ◀ чвиркати | Словарь української мови Ч чвиркнути |
чвиря ▶ |
|
Чви́ркати, каю, єш, одн. в. чви́ркнути, ну, неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.
| ◀ чвиркати | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чвиркнути |
чвиря ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чвиркнути
Борис Грінченко
1924
Чви́ркати, каю, єш, одн. в. чви́ркнути, ну, неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.