Словарь української мови (1924)/чвертка

by Борис Грінченко

◀ чвертівка

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чвертка

чвертувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чве́ртка, ки, ж. 1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (см. уменьш.). См. Чвіртка. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема. ЗОЮР. I. 9. 5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку. Грин. I. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = Ґара 1. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. Чве́рточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка. Чуб. III. 451.