Словарь української мови (1924)/чванливий
◀ чваніння | Словарь української мови Ч чванливий |
чванливо ▶ |
|
Чванли́вий, а, е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. II. 154.
◀ чваніння | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чванливий |
чванливо ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чванливий
Борис Грінченко
1924
Чванли́вий, а, е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. II. 154.