Словарь української мови (1924)/чванливий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чванливий
Берлін: Українське слово, 1924

Чванли́вий, а, е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. II. 154.