Словарь української мови (1924)/чвалай
◀ чвакати | Словарь української мови Ч чвалай |
чвалати ▶ |
|
Чвала́й, лая́, м. Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять. Ном. № 10457.