Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чв'якати
Берлін: Українське слово, 1924

Чв'я́кати, каю, єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и пля́мкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. См. Чвохтіти, чв'яхкотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали. Г. Барв. 22.