Словарь української мови (1924)/частокіл
◀ часто | Словарь української мови Ч частокіл |
частоколистий ▶ |
|
Частокі́л, ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. I. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. Частокі́льчик.