Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
часовий
Берлін: Українське слово, 1924

Часови́й, а́, е́. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262.