Словарь української мови (1924)/чарівник
| ◀ чарівний | Словарь української мови Ч чарівник |
чарівництво ▶ |
|
Чарівни́к, ка́, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі піднявся і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.
| ◀ чарівний | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чарівник |
чарівництво ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чарівник
Борис Грінченко
1924
Чарівни́к, ка́, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі піднявся і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.