Словарь української мови (1924)/чаркувати

by Борис Грінченко

◀ чарка

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чаркувати

чаркуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чаркува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11. 2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.