Словарь української мови (1924)/чапкий

by Борис Грінченко

◀ чапіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чапкий

чапко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чапки́й, а́, е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти. Павлогр. у. 2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік. Павлогр. у. 3)? Чапка дорога — боки нагрієш.