Словарь української мови (1924)/чалитися

by Борис Грінченко

◀ чалий

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чалитися

чалітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ча́литися, люся, лишся, гл. Вести компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.