Словарь української мови (1924)/чаклувати

by Борис Грінченко

◀ чаклування

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чаклувати

чаклун ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чаклува́ти, лу́ю, єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.