Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чавкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ча́вкати, каю, єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.