Словарь української мови (1924)/чавкати
| ◀ чавити | Словарь української мови Ч чавкати |
чавун ▶ |
|
Ча́вкати, каю, єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
| ◀ чавити | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чавкати |
чавун ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чавкати
Борис Грінченко
1924
Ча́вкати, каю, єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.