Словарь української мови (1924)/цінувати
| ◀ цінування | Словарь української мови Ц цінувати |
цінціпер ▶ |
|
Цінува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. См. Ціно́вка.