Словарь української мови (1924)/цілісінький

by Борис Грінченко

◀ ціліненький

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілісінький

цілість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цілі́сінький, а, е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. II. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81.