Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цідитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ціди́тися, джу́ся, дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.