Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цідилко
Берлін: Українське слово, 1924

Ціди́лко, ка, с. 1) = Ціди́лок. Желех. 2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Гол. Од. 26. Ум. Ціди́льце. Желех.