Словарь української мови (1924)/цяпати
| ◀ цяп | Словарь української мови Ц цяпати |
цяпка ▶ |
|
Ця́пати, паю, єш, одн. в. ця́пнути, ну, неш, гл. 1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор. 2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. III. 229. 3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. Kolb. I. 96. 4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях. 5) = Цв'якати. Вх. Лем. 481.