Словарь української мови (1924)/цюкати
◀ цюкання | Словарь української мови Ц цюкати |
цюкнути ▶ |
|
Цю́кати, каю, єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. I. 291.
◀ цюкання | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цюкати |
цюкнути ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цюкати
Борис Грінченко
1924
Цю́кати, каю, єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. I. 291.