Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цюкати
Берлін: Українське слово, 1924

Цю́кати, каю, єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. I. 291.