Словарь української мови (1924)/цуркий
◀ цурка | Словарь української мови Ц цуркий |
цуркувати ▶ |
|
Цурки́й, а́, е́. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. Цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.