Словарь української мови (1924)/цура

by Борис Грінченко

◀ цур

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цура

цуравий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цура́, ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цу́рка (см.). Ні цури, ні пилинки. Ном. № 1924. До цу́ри поби́в, переві́в. До остатка побилъ, истребилъ.... Мнж. 166.