Словарь української мови (1924)/цундравий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цундравий
Берлін: Українське слово, 1924

Цу́ндра́вий, а, е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 78. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави. Гол. II. 561.